|
ЯСРА І НИКАЛАС І ще десятки інших цікавих імен давали своїм новонародженим жителі Іванківщини минулого року На сьогоднішній день в Україні не існує жодних обмежень на імена, які дають дітям батьки при народженні. І хоч більшість дорослих не ризикують радикально найменовувати своїх чад, та деякі, пройнявшись духом часу або уподобавши якогось літературного чи кіногероя, відповідними іменами уособлюють їх у своїх дітях. Так сталось, наприклад, з іменем Роксолана, яке торік стало досить популярним в Україні. А нещодавно молода сім’я зі Львова назвала свого новонародженого сина Євромайданом. Зрозуміло, на честь акцій протесту в Києві. ЗМІ повідомляють, що деякі українці вже запитували у відділеннях РАЦСів, чи не можна назвати дівчинку Майданеллою. Правда, поки ніхто не ризикнув так дитину записати... А от жителі Іванківського району з іменами експериментують неохоче. Як повідомляють спеціалісти відділу державної реєстрації актів цивільного стану, торік популярними у нас залишались звичні імена – Максим, Богдан, Арсеній, Михайло, Олексій, Віктор, Єгор, Володимир, Іван, Дмитрій, Андрій, Ілля, Павло, Микола, Віктор, Сергій, Ігор, Ярослав, Оксана, Марія, Марина, Ірина, Людмила, Валентина, Богдана, Дарина, Софія, Катерина, Руслана та ін. Але було чимало й оригінальних та рідкісних – Арман, Ерік, Матвій, Тимур, Давид, Святослав, Тихон, Никалас, Соломія, Міліана, Єлизавета, Ангеліна, Анелія, Римма, Аріна, Ліліанна, Поліна, Селіна, Аріна, Ясра. Але є ще одна тенденція в присвоєнні імен нашим маленьким землякам. Дорослі, особливо не заморочуючись, трохи підкориговують (на свій смак) вже відомі імена – здебільшого, російські. І ось що з цього виходить: Нікіта, Нікита, Микита; Кирило, Кіріл; Данило, Данііл, Даніїл; Анна, Аня; Анастасія, Настя; Дарина, Дар’я, Даша. Вирізка з газети: http://www.tribunapr... |
29 березня 2014
|
НОВА ТЕНДЕНЦІЯ ЧИ ВИПАДКОВІСТЬ? Останні роки в Іванківському районі демографічна ситуація не така вже катастрофічна, як на початку та в середині двотисячних, коли кількість новонароджених була меншою від кількості померлих в чотири, а то й п’ять разів. Наприклад, найменше малят було зареєстровано в 2003 році – 240, а найбільше чоловіків та жінок покинуло цей світ в 2005му – 1013. Як відомо, після суттєвого збільшення соціальної допомоги при народженні дитини в квітні 2005 року відбувся невеличкий демографічний “бум”: сім’ї поповнювались немовлятами активніше, незважаючи на постійну тенденцію зменшення загальної кількості населення району. Наприклад, в 2009 році народилось вже 345 хлопчиків та дівчаток, в 2010му – 341. І навпаки, кількість померлих жителів району щороку зменшувалась: 2009 – 830, 2010 – 732. Тобто, між новонародженими і новопредставленими потроху зменшувався розрив. В такому ж руслі характеризувалась демографічна ситуація позаминулого року – в районі з’явився 341 новий мешканець, померло – 651. Але за минулий 2013 рік ми отримали вже не такі райдужні цифри, а, можливо, й нову тенденцію: кількість померлих знову почала зростати – 693, а новонароджених падати – 310. Сподіватимемось, що це – випадковість, і вже в нинішньому році лелека принесе маленьку радість не в одну сотню родин наших земляків. А інші ще поживуть на цьому світі. Від редакції. Про іншу тенденцію – міграцію населення – ми розповімо пізніше. Адже статдані (торік прибула в район на постійне місце проживання 481 особа, а вибуло в інші регіони країни 338 осіб) свідчать, що й такий чинник впливає на кількість жителів району. Тетяна КОВАЛЕНКО, заступник начальника – начальник відділу державної реєстрації актів цивільного стану РС ІМУЮ. Вирізка з газети: http://www.tribunapr... |
7 лютого 2014
|
“КОМП’ЮТЕРНИЙ” ХЛОПЧИК На перший погляд, Володимир Шаповалов з Іванкова – звичайний підліток тринадцяти літ від роду. Однак “Трибуна праці” розповідає про нього вже... вчетверте. А все тому, що він народжений в унікальний день – 1 січня 2001 року, тобто, перший день 21го століття і третього тисячоліття. Саме тому його поява на світ стала важливою і навіть в чомусь історичною подією не лише для родини малюка, а й для району в цілому. Через це ми час від часу цікавимось життям “новорічного” хлопчика, його уподобаннями, здібностями, а коли подорослішав – і першими планами на майбутнє. Сьогодні Вова живе тільки з мамою Оленою: кілька років тому родина Шаповалових розпалась. Але подвійне свято – Новий рік і власний день народження – хлопчик святкує з татом... Найбільше, що підводить нині Володю, – здоров’я. Через хвороби органів дихання він частенько пропускає уроки, тому й навчання в нього трохи “кульгає”. Не дивлячись на це, він – жвавий і розумний хлопчик, який вже сьогодні знає, ким би хотів бути, коли виросте. – Піду вчитись на програміста, – ділиться своїми мріями Вова. – Може навіть після дев’ятого класу (зараз він навчається в сьомому – авт.). Комп’ютери люблю і добре знаю, як ними користуватись... – Він справді дуже багато часу проводить за комп’ютером, – додає його мама. – Здоров’я не дозволяє займатись спортом чи багато часу проводити з друзями, от він всю увагу й час приділяє розумній машині... Програміст, системник, вебмайстер – професія якраз 21го століття. Отож, наш “новорічний” хлопчик може дійсно стати “комп’ютерним”... Вирізка з газети: http://www.tribunapr... |
6 січня 2014
|
З «БЛАГОРОДНОЮ» МЕТОЮ... «Оптимізація» – це закриття або саморозпад шкіл естетичного виховання Роль позашкільних закладів освіти та виховання важко переоцінити, адже головною метою їх діяльності є створення умов для творчого, інтелектуального, духовного, фізичного розвитку дітей та учнівської молоді у вільний від навчання час. Це – усталене офіційне визначення, яке на практиці зводиться до простішого: дані заклади сприяють не тільки розвитку підростаючого покоління, а й – що особливо важливо – роблять його дозвілля цікавим та змістовним, відволікаючи дівчат і хлопців від ймовірності поповнити ряди проблемних підлітків та дітей. Всіляко підтримують таке захоплення і батьки. Тож дані заклади мають розгалужену структуру, відповідно до потреби укомплектовані педагогами, нараховують чималу кількість учнів різного шкільного віку. Наразі працівники згаданих закладів – у відпустці. На канікулах – і їх вихованці. Зустрінуться вони лише напередодні нового навчального року. Проте саме його початку й побоюються вчителі. Причина цьому – лист Міністерства фінансів від 28.01.2013 року Міністерству культури. Цей документ містить «пропозиції відносно переліку питань для розгляду на засіданні робочої групи з питань оптимізації мережі бюджетних закладів, які утримуються за рахунок місцевих бюджетів». Серед нагромадження звичних офіційних термінів є кілька пунктів, побачивши які, директори музичних і художніх шкіл, бібліотек прямо таки взялись за голову. Оскільки під «оптимізацією» розуміється або закриття вказаних осередків культури взагалі, або доведення плати за навчання до такого розміру, що батьки будуть не в змозі навчати своїх дітей музиці, співу, малюванню і танцям. Як результат, школи закриються з причини відсутності належної кількості учнів. Робиться це з «благородною» метою економії бюджетних коштів.(Та ще й у рік дитячої творчості, яким офіційно оголошено 2013 р.). Проте про наслідки, серед яких буде і деградація суспільства, ніхто мови не веде. Тому ініціатива уряду з приводу переведення шкіл естетичного виховання на самоокупність сколихнула всіх, хто залучений до їх життєдіяльності. – Не лишились байдужими і ми – педагогічний колектив дитячої школи мистецтв (ДШМ) ім. М. Приймаченко, батьки наших учнів, – коментує ситуацію її директор Ю.М. Грибан. – Колективом закладу було обговорено позиції згаданого листа і надіслано до Кабміну власні пропозиції. Адже всі ми сповна розуміємо важливість діяльності закладів, аналогічних нашій школі, а також – крайню необхідність невисокої платні за навчання у ній. Зокрема, ми писали: «Після аварії на ЧАЕС занепали традиційні для регіону галузі сільського господарства. В районі ліквідовані майже всі великі підприємства. Місячна заробітна плата складає в середньому 1150 грн. На сьогоднішній день плата за навчання у школі становить 50 та 100 грн. Хоча собівартість навчання одного учня за місяць (по запропонованій Кабміном схемі самоокупності) становить 600 грн. Це унеможливить подальше навчання дітей у зв’язку з фінансовою неспроможністю батьків оплатити навчання, що неминуче приведе до ліквідації дитячого навчального закладу». Також, як член ради директорів шкіл естетичного виховання Київської області, можу повідомити, що відповідні заяви з необхідним обґрунтуванням щодо збереження існуючої мережі шкіл було подано до Президента України, Верховної Ради, Міністерства культури та Мінфіну, комітету Верховної Ради України з питань культури та духовності – продовжує Юрій Миколайович. – Сподіваємось, що це дасть результат. Адже пропонована «оптимізація» вб’є освітню галузь культури. Переведення шкіл (а потім доведеться і училища) на самоокупність стане крахом для батьків та учнів. Музичні школи, які зберігають і розвивають регіональну музичну культуру, виявляють нові таланти та є початковою ланкою мистецької освіти, не зможуть виконувати свої звичні функції. Крім того, якщо знищити їх по всій країні, хто заповнить цю нішу? Де будуть наші діти? На вулиці?.. Наразі в Іванківській ДШМ навчається 320 учнів під керівництвом 23 викладачів по класу фортепіано, баяну, акордеону, скрипки, гітари, сопілки, труби, а також займаються естрадним вокалом і в хореографічній студії, художньому відділенні та театрального мистецтва. Така їх кількість – 11 відсотків від загальної чисельності школярів у районі (всього їх – 2908). Хоча бажаючі поповнити ряди юних музикантів ще є, і в попередні роки загальна кількість учнів ДШМ сягала більше 400 чоловік. Школа працює не тільки в Іванкові, куди доїжджають діти із сільських населених пунктів, а й має два філіали – у Феневичах та Сукачах. Щоправда, набирати понаднормову кількість вихованців заклад не практикує: втрачається якість навчання. Саме тому минулого року було обмежено набір учнів. Але плата за навчання зросла, хоча, як уже зазначалося вище, вона невисока – 50 та 100 грн. Проте і цей вартісний ценз частково обмежив вступ дітей, навіть не зважаючи на те, що сплачують не всі (пільги мають дітиінваліди, сироти та напівсироти, учні з багатодітних сімей, ті, які навчаються грі на двох інструментах, діти, яких виховують матеріодиначки). Тому минулого року ДШМ поповнила свої ряди не сотнею нових учнів, як це робила зазвичай напередодні нового навчального року, а десь половиною вказаної кількості. Переважна більшість дітей охоче навчається за обраною спеціальністю. Більшість – освоюючи ази гри на фортепіано (81 учень), меншість – на народних інструментах (баян – 23, бандура, сопілка, труба). Привабливими для учнів залишаються відділення образотворчого мистецтва (73 чол.) та хореографії (56), академічного та естрадного вокалу (відповідно, 6 та 20 дітей). Меншою популярністю користуються клас синтезатора, сопілки, флейти та труби, театрального мистецтва. Вихованці закладу займають численні призові місця на багатьох конкурсах обласного та державного значення. За роки діяльності школа мистецтв випустила у світ не одну сотню своїх вихованців. Для багатьох з них дитяче уподобання стало подальшою професійною діяльністю. Навіть педагогічний колектив ДШМ складається з колишніх учнів. З випускників минулих років сформовано і духовий оркестр, який є окремим підвідділом відділу культури та туризму РДА. Нині до його діяльності залучено 14 «духовиків», які працюють за сумісництвом і кількість яких, сподівається керівник оркестру Ю.М. Грибан, збільшуватиметься за рахунок майбутніх випускників. Нині ж оркестр своїми виступами постійно «оздоблює» численні святкові заходи у райцентрі. Більше того, як зазначив Юрій Миколайович, є задумка проводити на центральній площі біля Будинку культури вечори відпочинку під духову музику. Тож пропонована Міністерством фінансів України оптимізація закладів естетичного виховання і підняття вартості оплати за навчання до собівартості, яка в одних населених пунктах складає суму до тисячі гривень, в інших – до 23х на місяць(!) – аж ніяк не сприятиме доступності музичної освіти широким верствам населення. Та й навіть підраховані нашою школою 600 гривень теж стануть непосильним тягарем для багатьох батьків, оскільки в багатьох родинах позашкільні заклади відвідують двоє і більше дітей. До того ж, залишить без роботи чимало людей. Розуміючи це, батьки і педагоги ДШМ з тривогою чекають початку наступного навчального року, небезпідставно побоюючись введення нових змін протягом літньої пори. Правда, перший заступник міністра фінансів Анатолій Мярковський у своїх інтерв’ю запевнив, що «бюджет на 2013 рік сформований, затверджений Верховною Радою, тобто правила гри на 2013 рік уже визначені. В цьому році нічого змінюватися не буде». Обіцяють врахувати цей момент у Мінфіні й при формуванні бюджету на наступний рік… Хочеться сподіватися, що так воно і буде. Галина ПАРХОМЕНКО. Вирізка з газети: http://www.tribunapr... |
12 серпня 2013
|
НЕ КАРАТИ, А ДОПОМАГАТИ – головне завдання фахівців із соціальної роботи З року в рік спеціалісти центру соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді відчували гостру проблему нестачі кадрових ресурсів для всебічного охоплення соціальними послугами сімей з дітьми, які перебувають в складних життєвих обставинах. Іноді робота соціальних служб починалася вже тоді, коли проблема була в критичному стані. Нова соціальна політика кардинально змінила роботу, ввівши посади фахівців із соціальної роботи. Щоб охопити соціальними послугами найуразливіші категорії населення, вчасно виявляти проблемні сім’ї та надавати їм підтримку, до структури ЦСССДМ з липня минулого року введено 9 посад для роботи в сільській місцевості (ними охоплено 21 сільську раду нашого району). Відтепер соціальні послуги максимально наближені до їх отримувачів. Завдяки тому, що фахівці працюють у визначених територіальних громадах, соціальні послуги стали доступнішими. Кожен житель району із своїми проблемами може звернутися безпосередньо до спеціаліста із соціальної роботи за місцем проживання і отримати якісні соціальнопедагогічні, юридичні, інформаційні, соціальноекономічні, соціальномедичні, психологічні послуги відповідно до вимог чинного законодавства. Головне завдання фахівців – не карати, а допомагати тим, хто потребує допомоги. Відповідно до наказів Мінсоцполітики, фахівці із соціальної роботи в сільській місцевості повинні обслуговувати 1500 осіб. В нашому районі небагато населених пунктів з такою кількістю мешканців, тому села об’єднані за напрямками. На даний час один фахівець обслуговує і по чотири сільські ради (наприклад, Розважівську, Кропивнянську, Оливську, Тетерівську; Сидоровицьку, Олізарівську, Жміївську, Варівську), і по три (Мусійківську, Димарську, Макарівську). У декого їх по дві (Обуховицька, Термахівська, Кухарівська, Заруддянська). І лише три фахівці обслуговують по одній сільській раді – Шпилівську, Феневицьку, Ладижицьку. З якою ж метою були введені ці посади? Складні життєві обставини в сім’ях виникають з різних причин. Це і складні подружні стосунки, й інвалідність батьків або дітей, і алкогольна чи наркотична залежність одного або кількох членів сім’ї, безробіття, небажана вагітність, невідповідне виконання батьківських обов’язків, сирітство (в тому числі і соціальне), схильність дітей до девіантної поведінки тощо. Тому головний акцент у роботі спеціалістів спрямований на раннє виявлення та збереження сімейного середовища для дитини, запобігання вилученню дитини із сім’ї, допомога соціально неадаптованим родинам набути навички відповідального батьківства, термінове реагування на випадки жорстокого поводження з дітьми. За короткий період роботи фахівці із соціальної роботи районного центру соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді відвідали 645 сімей. З них 256 сімей потребують підтримки. 147 – вже перебувають на обліку родин, що опинились в складних життєвих обставинах. З них 50 сімей знаходиться під соціальним супроводом. До грудня цього року послугами фахівців із соціальної роботи мають бути охоплені всі сім’ї з дітьми, які проживають в нашому районі. На державному рівні передбачено здійснити модернізацію соціальних служб для ефективнішої їх діяльності. Проблеми згаданих сімей виносяться на засідання дорадчого органу, на якому до їх вирішення долучаються органи місцевого самоврядування, керівники різних установ, підприємств та організацій. На даний час є вже позитивні результати: у когось в будинку підключено електроенергію, вирішено проблеми боргів за комунальні послуги, побілено, пофарбовано, в інших – придбані меблі, хтось пройшов курс реабілітації від алкогольної залежності. 97 сімей скеровано до юридичної та нотаріальної контори, управління праці, центру зайнятості, паспортного столу й податкової інспекції, аби допомогти в оформленні документів на соціальні виплати, виготовленні паспортів, свідоцтв про народження тощо. 41 сім’я отримала гуманітарну допомогу у вигляді одягу, взуття, постільної білизни, засобів гігієни, продуктів харчування. Тобто, роботи фахівцям вистачає. Адже більшість членів цих сімей навіть не знали, що можуть розраховувати на допомогу. Як не знали, куди за нею звертатись. Тому, безсумнівно: впровадження нової соціальної політики є дієвим кроком до покращення життя людей у сільський місцевості. Впевнена, що робота спеціалістів приноситиме плідні результати щодо зменшення кількості сімей, які перебувають в складних життєвих обставинах. Ми не сподіваємось на легкий шлях, але плануємо зробити більше для того, щоб затишно було в кожній родині, щоб злагода була в кожній сім’ї, щоб щасливим було дитинство, щоб будьяку проблему можна було подолати, а краще – попередити. Людмила ВОЗНА, директор центру соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді Іванківської райдержадміністрації. Вирізка з газети: http://www.tribunapr... |
23 липня 2013
|
ТЕТІЇВСЬКІ ОСВІТЯНИ ЦІКАВИЛИСЬ ДОСВІДОМ НАШИХ Вже давно доброю традицією в наших освітян став обмін досвідом роботи щодо впровадження нових стандартів у викладанні навчальних дисциплін в школах з педагогами інших районів області. Нерідко вони виїжджають один до одного, аби наочно пересвідчитися, як працюють колеги. Так і нещодавно, наприкінці червня, до Іванкова завітала група вчителів Тетіївського району разом з начальником тамтешнього відділу освіти Іваном Івановичем Прибишем. Вирізка з газети: http://www.tribunapr... |
16 липня 2013
|
ДАРИНКА-РУКОДІЛЬНИЦЯ Дитинство – найкраща пора для отримання знань, набуття потрібних у подальшому житті навиків і вмінь. Тому так важливо скористатись існуючими можливостями, адже потім – у дорослому житті – робити це буде складніше. Та далеко не завжди діти усвідомлюють таку просту істину, тож зовсім невелика їх кількість старанно напрацьовує потрібний багаж. Вирізка з газети: http://www.tribunapr... |
15 червня 2013
|
У ПЕРСПЕКТИВІ – ПОДАЛЬШЕ РУЙНУВАННЯ?.. У багатьох селах нашого району давно самотою стоять колишні приміщення дитячих садочків. І якщо сільчани, частенько проходячи повз них, з часом звикли до давно безлюдних приміщень, то гостям їх порожні віконниці мимоволі одразу впадають у вічі. Вирізка з газети: http://www.tribunapr... |
15 червня 2013
|
Перебування іспанців у районі було плідним 04.04.2013 в Іванківському районі побували шестеро представників іспанської благодійної асоціації «JUNTOS POR LA VIDA» з м. Валенсії. За її сприяння з 1995 року і по теперішній час кожного року в літній період протягом двох місяців організовується безкоштовне оздоровлення дітей Іванківського району, м. Славутич та м. Ірпінь, постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи, в іспанських сім'ях. Вирізка з газети: http://www.tribunapr... |
14 квітня 2013
|
Діток в селі не багато, але навіть для тих небагатьох немає навіть дитячого садочка. Діткам немає де розвиватися, де підготовуватися до школи. |
6 червня 2012
|
| Закрити |
